- синець
- [сиене/ц']
-н'ц'а/, ор. -нце/м, м. (на) -н'ц'і/
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
синець — нця/, ч. 1) Посиніле місце на тілі, обличчі як слід удару, стусана і т. ін. 2) Прісноводна риба, різновид ляща. 3) Те саме, що волошка I … Український тлумачний словник
синець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Сенча (Полтавская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Сенча. Село Сенча укр. Сенча Герб … Википедия
бремѧ — БРЕМ|Ѧ (77), ЕНЕ с. 1.Тяжесть, груз: идоуще поутьмь тѣ. коупьци на возѣхъ съ бремены тѩжькы. ЖФП XII, 31а; все т˫ажькоѥ оутробѣ. ˫ако нѣкоѥ брѣм˫а и ноужениѥ. ѡ(т)враща˫а. (ἄχϑος) ЖФСт XII, 41; животьно крѣпоко. и сильно тѣломь. оуложено… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
екхімоз — у, ч. Обширний крововилив у шкіру або слизову оболонку, синець … Український тлумачний словник
забитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до забити 1 6). •• Заби/те мі/сце мед. закрите механічне пошкодження тканин або органів без видимого порушення їхньої анатомічної цілісності; супроводжуються крововиливами, некрозом, розміжченням, асептичним… … Український тлумачний словник
синяк — а/, ч. 1) Те саме, що синець I. 2) Дворічна трав яниста медоносна рослина перев. з синіми квітками, за винятком одного виду, який має червоні квітки. 3) Бур ян родини шорстколистих, поширений по всій Україні. 4) Їстівний гриб з вохряно коричневою … Український тлумачний словник
синятина — и, ж., розм. Те саме, що синець I … Український тлумачний словник
суфузія — ї, ж. Крововилив у підшкірну тканину та в м які тканини, що розміщені глибше; синець … Український тлумачний словник
фінгал — а, ч., розм. Синець під оком, навколо ока … Український тлумачний словник